Підручники

Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності:

Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...

Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...

ЗЕРНОВ Михаил Степанович

(1.10.1857, Москва - 31.1.1938, Париж) - врач-терапевт, физиотерапевт, бальнеолог, общественный деятель.
Родился в семье выпускника Московской Духовной академии, протоирея церкви Николы Явленного на Арбате - Степана Ивановича З. и Прасковьи Дмитриевны (урожд. Лебедевой), происходившей из семьи военного врача.
По окончании московской классической гимназии З. поступил на медицинский факультет Московского университета. Закончив его (1882), был оставлен при университете в должности ординатора кафедры госпитальной клиники внутренних болезней, возглавляемой профессором А.Остроумовым. Ординатура проходила в напряженной исследовательской работе, чередовавшейся с выступлениями З. в Московском медицинской обществе и на Пироговских съездах. Профессор Остроумов первым в России стал широко практиковать физические методы лечения внутренних болезней: электроток, массаж, гимнастику, душ и т.д.З. увлекся этим направлением и скомбинировал свой собственный аппарат для электромассажа, получивший широкое применение и в России, и за рубежом. После поездки в Париж за консультацией к профессору Шарко З.
привез в Россию "душ Шарко".
В 1886 З. был приглашен в качестве консультанта на Кавказские Минеральные Воды (Пятигорск, Ессентуки, Железноводск и Кисловодск).
Он подробно изучил зарубежный опыт организации бальнеологических курортов и активно выступил за преобразование отечественных бальнеологических учреждений. Для этого необходимо было прежде всего провести отчуждение казачьих земель, на которых предполагалось построить курорты. Однако Государственный совет, несмотря на поддержку 10-го Пироговского съезда в Киеве и помощь наместника на Кавказе - князя Г.Голицына, отклонил ходатайство З. об отчуждении казачьих земель в пользу курортной зоны. Только на личной аудиенции у государя князю Голицыну удалось подписать акт об отчуждении. По плану инженера А.Милюкова (брата П.Милюкова) в Ессентуках был построен первый в России санаторий для небогатых больных (оплачивающих лишь себестоимость своего содержания, но не лечения). По инициативе З.
были разбиты парки, сады, открыты электро-световой и тепловой институт, а также диагностический и терапевтический институт, в которых он сосредоточил самую современную по тем временам диагностическую технику, включая рентгеновские аппараты, электрокардиографы, разные типы электромассажа, аппараты для механотерапии, используемые с целью снижения веса тела, открыты химико-микроскопические лаборатории, мощные современные грязелечебницы.З. предлагали место председателя правления Кавказских Минеральных Вод, но он отказался, предпочитая остаться общественным деятелем и вольнопрактикующим врачом. В 1987 З. женился на Софье Александровне Кеслер, которая активно участвовала в общественной и благотворительной деятельности мужа, взяв на себя ответственность за хозяйственную работу санатория в Ессентуках. Зерновых также привлекли (в 1897) к реорганизации другого российского курорта - в Сочи.
З. около 20 лет состоял гласным Московской городской думы. Он был также председателем Арбатского попечительства о бедных и др.
благотворительных организаций. В 1905 вступил в кадетскую партию.
После увольнения из Московского университета в 1911 целого ряда профессоров и преподавателей стал одним из инициаторов создания Общества Московского научного института, которое ставило своей целью дать возможность ученым свободно заниматься творчеством без произвола административных структур.
В 1917 семья Зерновых покинула Москву. Годы гражданской войны они провели в Ессентуках, там З. работал врачемв военном госпитале. В 1920 вместе с медицинским управлением Добровольческой армии семья Зерновых была эвакуирована в Грузию. С вступлением Красной армии в Закавказье Зерновы вынуждены были выехать в феврале 19 21 в Константинополь; осенью того же года они прибыли в Югославию. Здесь З. работал врачом на одном из лучших курортов этой страны - Врньячка Баня. Министерство здравоохранения Югославии нуждалось в проекте реорганизации этого курорта, и проект был выполнен З. в очень короткие сроки. Со временем З. стал одним из самых популярных русских врачей в Югославии. В Белградском университете получили образование его дети: сыновья Владимир и Николай, дочери Софья и Мария.
В 1927 Зерновы перебрались в Париж, где З. открыл частную медицинскую практику. Много времени он уделял благотворительной и общественной деятельности. Прежде всего, активно включился в работу Московского землячества в Париже (основано в 1922) и вскоре возглавил его. Им была разработана система стипендий, пособий, пенсий, ссуд для нуждающихся эмигрантов, основан фонд в честь 175летия Московского университета, создано 16 именных стипендий в память выдающихся русских ученых, писателей и общественных деятелей и др. Последние годы З. также состоял товарищем председателя Общества русских врачей им.И.Мечникова в Париже, насчитывавшем более 200 членов.З. умер на 82-м году жизни, скоропостижно, после традиционного празднования Московским землячеством Дня Татьяны. Его похороны на Медонском кладбище проходили при большом стечении народа, пришедшего почтить память выдающегося русского врача и общественного деятеля.


© 2009-2022  librarium.inf.ua