Підручники

Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування:

Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...

Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

Восточный вопрос

- принятое в дипломатии и исторической литературе условное обозначение группы противоречий и проблем в истории международных отношений последней трети XVIII в. - начала 1920 гг. В Восточном вопросе выделяют три части: отношения России с Турцией и европейскими державами по поводу турецкого господства на Балканах и проливах Босфор и Дарданеллы; статус-кво политики России и других держав в так называемых контактных зонах, где владения Турции соприкасались с колониальными владениями других держав; национально-освободительное движение нетурецких народов Османской империи, находившее поддержку России или других держав. Термин "Восточный вопрос" впервые употреблен в 1822 г. на конгрессе Священного союза в Вероне при обсуждении положения, возникшего на Балканах в связи с национально-освободительной революцией в Греции (1821-1829 гг.). В истории восточного вопроса выделяют следующие периоды: 1-й этап - с 1760-х до Венского конгресса 1814-1815 гг.; 2-й - до Парижского мира 1856 г.; 3-й - до окончания русско-турецкой войны 1877-1878 гг.; 4-й - до окончательного распада Османской империи в 1922 г. На 1-м этапе в результате войн с Турцией 1768-1774, 1787-1791, 1806-1812 гг. Россия закрепила за собой Южную Украину, Крым, Бессарабию, обеспечила своему торговому флоту выход в черное и Средиземное моря, первой из великих держав получила право прохода своих военных кораблей через проливы Босфор и Дарданеллы, получила право на покровительство православному населению Османской империи, Сербии и Дунайским княжествам, Турция де-факто признала интересы России в Закавказье и на Кавказе. На 2-м этапе Россия закрепила за собой часть Кавказа, оказала решающее влияние на предоставление независимости Греции, добилась открытия черноморских проливов для торговых судов, С 1840- гг. Россия начала утрачивать свое преобладающее влияние в восточном вопросе. На 3-м этапе России попыталась восстановить свое влияние в восточном вопросе. Главными успехами России в этот период стали отмена ограничительных для России статей Парижского мирного договора на Лондонской конференции 1871 г., победа в русско-турецкой войне 1877-1878 гг., расширение автономии некоторых нетурецких народов Османской империи. На 4-м этапе из-за резкой поляризации сил на международной арене, из-за ряда ошибок царского правительство в отношении Турции влияние России в восточном вопросе было сведено к минимуму. Восточный вопрос обострился из-за геноцида турецкого правительства в отношении армянского и греческого населения (1915-1917 гг.). Февральская и Октябрьская революции в России, капитуляция Турции в 1-й мировой войне в октябре 1918 г., начавшаяся вскоре в Турции национально-буржуазная революция изменили ситуацию в восточном вопросе. В 1923 г. на Лозаннской мирной конференции были определены новые границы Турции и стран Антанты, что привело к юридической ликвидации восточного вопроса в системе международных отношений.


© 2009-2022  librarium.inf.ua