Підручники

Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування:

Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...

Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...
Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...

Шуйские (княжеский род)

Шуйские - угасший русский княжеский род, происходящий от суздальских князей и помещенный в Бархатную книгу (VIII, 34). У первого князя Шуйского, Юрия Васильевича, были три сына: Василий (умер в 1446 г.), Федор (умер в 1472 г.), воевода во Пскове (1470 - 1471) и Иван, умерший без потомства. Сын Василия Юрьевича - Василий Васильевич, по прозванию Бледный, при великом князе Иоанне III был наместником во Пскове, а в 1478 - 80 годах в Нижнем Новгороде, в 1481 г. ходил с войском в Лифляндию, потом был наместником новгородским и, наконец, состоял начальником войска в казанском походе 1487 г. Из троих его сыновей средний, Иван Большой Скопа, был родоначальником Скопиных-Шуйских (см. XXX, 223). Внук Василия Юрьевича, Иван Михайлович, по прозвищу Плетень, боярин, был выдающимся боевым воеводой своего времени: в 1531 г. он уже состоял в сане воеводы больших полков; в правление Елены Глинской был холмогорским наместником, затем московским; в 1540 г. предводительствовал войсками, действовавшими в Ливонии; в 1542 г. отбивал крымцев; в 1544 г. участвовал в Казанском походе, затем был некоторое время дворецким при великокняжеском дворе и в 1553 г. вел переговоры с польским уполномоченными при заключении перемирия. Умер в 1559 г. Брат его Андрей Михайлович, боярин и воевода, становится известным еще в 1524 г., когда был воеводой на Угрое; потом воеводствовал в Нижнем Новгороде. Правительница великая княгиня Елена за намерение его изменить посадила в темницу, из которой его освободил Иоанн IV , пожаловал в бояре и назначил наместником во Пскове (1540). Захватив вместе со своими родственниками высшую власть, он своими дерзостями и своеволием так раздражил Иоанна IV, что тот приказал отдать его псарям на растерзание (1543). Сын Андрея Михайловича Иван Андреевич (умер в 1573 г.) имел четырех сыновей: Василия (1552 - 1612; см. V, 689, царь Василий Иоаннович ), Дмитрия, Александра и Ивана (бояре). Дмитрий Иванович (умер в 1613 г. в польском плену) начал службу при царевиче Федоре Ивановиче в 1577 г. и постоянно сопровождал его во всех походах и поездках; в 1584 г. он был в числе тайных клеветников на князя Ивана Бельского и одним из виновников происшедшего тогда в Москве мятежа; в 1586 г. состоял каргопольским воеводой, но в следующем году сослан в Шую за противодействие Борису Годунову , с которым скоро помирился, женился на его свояченице и в 1591 г. получил сан боярина. При появлении самозванца Борис Годунов послал против него Дмитрия Ивановича, но последний был разбит. По воцарении Лжедимитрий сослал его в заточение вместе с братьями, но потом помиловал и даже приблизил к себе. В 1606 г. участвовал в заговоре против Лжедимитрия I и по вступлении на престол брата сделан главным воеводой; не раз терпел поражения от поляков и только однажды разбил стародубского самозванца вместе с Рожинским (1608), тогда как его молодой родственник Михаил Васильевич Скопин-Шуйский одерживал победу за победой. Дмитрий Иванович пробовал оклеветать последнего перед царем, но неудачно. После пира в доме Дмитрия Ивановича Михаил Васильевич занемог и умер; народ приписал смерть его Дмитрию Шуйскому и его жене Екатерине Григорьевне; в войске против него было сильное неудовольствие, что вместе с изменой шведов послужило к поражению московского войска при Клушине (24 июня 1610 г.) гетманом Жолкевским . Дмитрий Иванович был взят в плен и отправлен в Варшаву. Увезенный вместе с ним брат его Иван, по прозванию Пуговка, бывший боярином уже с 1596 г., был возвращен в Москву и при Михаиле Федоровиче заведовал московским судным приказом. Умер без потомства в 1638 г. Из потомства второго сына Юрия Васильевича, Федора, более известны: внук его Василий Васильевич, прозванный за свою молчаливость Немым, боярин и воевода. Еще в молодых годах он участвовал в походах на Ливонию; с воцарением Василия III он участвовал во всех походах, где лично находился государь, был самым близким к нему лицом и имел огромное влияние на все государственные дела; в 1517 г. разбил Константина Острожского; в 1523 г. ходил против Казани, предводительствуя судовой ратью; затем был в крымском походе. По смерти правительницы Елены, Василий Васильевич, склонив на свою сторону многих бояр, объявил себя главой правления, заключил в тюрьму своего противника князя Ивана Бельского и женился на двоюродной сестре государя (дочери царевича Петра [Кайдагула] и дочери Ивана III, Анастасии Петровне), но вскоре умер (1538). Власть захватил младший брат его, Иван Васильевич, произведший еще большие правонарушения. Начались его действия с прогнания митрополита Даниила "боярским изволением"; но выбранный им новый митрополит Иосиф (Скрипицын) своим ходатайством успел вернуть из ссылки Ивана Бельского и доставил ему высшую власть, после чего Шуйский должен был на время удалиться. В 1542 г., при помощи войска, ему удалось свергнуть Бельского и Иосифа и снова захватить в свои руки высшую власть, но ненадолго: выбранный им в митрополиты Макарий устранил его так неприметно и невозвратно, что, ссылаясь вначале на болезнь, он сам отказался от власти и в 1546 г. умер в неизвестности. Сын его Андрей Иванович, боярин и воевода, отличился в Ливонских походах. У брата Василия Васильевича Немого, боярина Ивана Васильевича (умер в 1546 г.), было два сына: боярин Андрей Иванович, известный воевода, умерший в 1587 г. в Каргополе, во время приготовления к походу против шведов, и боярин Петр-Гурий Иванович (умер в 1564 г.). Последний участвовал в походах против ливонцев, казанских татар, ливонцев и поляков и в битве с последними на реке Улле, близ Орши, был убит. Его сын Иван Петрович, боярин и воевода, заслужил бессмертную славу защитой Пскова против войск Стефана Батория. Царь Федор Иванович, избравший его своим советником, пожаловал ему все доходы спасенного им города Пскова; но за участие в заговоре против Годунова его выслали на Белоозеро, где он и скончался в 1587 г. В. Р-в.


© 2009-2022  librarium.inf.ua