Підручники

Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів:

Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...

Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...

Шадеп Иоанн Матиас

Шадеп (Иоанн Матиас) - профессор Московского университета, ректор обеих университетских гимназий. Родился в Пресбурге (год рождения неизвестен) и первоначальное образование получил в гимназии этого города. В 1752 г. поступил в Тюбингенский университет. Получив степень доктора философии, Ш. в 1756 г. был вызван в только что открытый Московский университет, на должность ректора над гимназиями, причем философский факультет Тюбингенского университета засвидетельствовал о его "добропорядочном житии и превосходном знании". Прибывши в Москву в том же году, Ш. 26 июня вступил в исправление ректорской должности и произнес речь "De gymnasiis in Moscovia rite aperiundis". В ноябре Ш. составил план учения в гимназиях Московского университета, измененный впоследствии профессором Шварцем , а в декабре того года произнес на гимназическом акте речь "О средстве, каким образом наукам обучать и обучаться". В следующем году, при перехода гимназистов в университет, он произнес речь "Об обыкновении древних в раздавании награждений". Преподавал Ш. в гимназии, как видно из расписания на 1757 г., "риторику, также пиитику, мифологию, руководство к чтению писателей классических, состояние военное, политическое и житие академическое, весь курс философии кратко. Притом и тех по возможности удовольствует, которые высших и лучших желают наук, как-то: греческого языка, древностей римских и греческих. А есть ли найдутся, которые восточным языкам еврейскому и халдейскому учиться и оных древностей рассмотреть пожелают, то он им не только в филологию руководство тех восточных языков, но и особенное наставление в языках еврейском и халдейском преподаст". Риторику Ш. преподал на основании руководства Фоссия, а в философии руководился взглядами Вольфа и Баумейстера. Как видно из воспоминаний Фонвизина , Карамзина , М.Н. Муравьева и других учеников университетской гимназии, Ш., "являвший истину без покрова", имел огромное нравственное и интеллектуальное влияние на молодежь. Нравственное воздействие оказывал Ш. в особенности на воспитанников своего пансиона. В своих лекциях нравоучения, как говорит Карамзин, Ш. следовал Геллерту и действовал "не только доказательствами разума, но и побуждениями сердца, голосом внутреннего чувства и совести, примерами и картинами". Преподавая в гимназии и пансионе, Ш. читал курс и в университете, где в 1757 г. учил "греческому языку, показывал также греческие и римские древности и введение в свободные науки, и охотникам - нумизматику и геральдику и другие к тому принадлежности". В 1764 - 1765 гг. он читал курсы логики, метафизики и эстетики, а с 1772 г., сложив с себя звание ректора обеих гимназий, принял кафедру практической философии, которую и читал вместе с этикой до 1796 г. по Винклеру, Эрнести, Федеру и Якобу; кроме того, он читал на юридическом факультете народное право, политику, право естественное, всеобщее государственное право по Ваттелю, Бильфельду, Ахенвалю. Курсы Ш. не были написаны, и от него остались только речи, произносившиеся в разных торжественных случаях: "De anima legum" (1767); "Oratio solemnis de eo, quod justum est in jure Principis, circa educationem civium, scientiarum, artiumque studia" (1770); "De eo, quod naturaliter justum est, in lire parentum circa educationem liberorum" (1773); "Oratio de Monarchiis amori Patriae excitando et fovendo maxime aptis ac eodem praecipua in iis legum anima" (1775); "Panegyricus de Catharina Magna Legislatorum prima omnium, Legislationem suam, sapienti ac divino prorsus consilio, conscientiae, foro ei peculiari consecrato, directe inaedificanti" (1779); "Oratio solemnis de ingenuae juventutis educatione, gloriae nationem duratae fundamento praecipuo et pulchro, in Monarchiis maxime" (1781); "Quaeritur, quid statuendum de luxu est, ne in bominibus, civitatibus, Monarchiis maxime proficiens, vel et si hoc, vel noxius quatenus sit, quomodo vis ejus noxia debilitanda ac frangenda" (1793). В этих речах обнаруживается высокогуманное настроение профессора, видна большая его эрудиция, хотя местами их недостатком следует признать какой-то сентиментальный поэтизм. В 1797 г. Ш. намеревался познакомить студентов с критической философией Канта и объявил уже курс, но 28 августа этого года он скончался. См. Тихонравов "Сочинения" (том III, то же "Биографический Словарь профессоров Московского университета"); Сиповский "Н.М. Карамзин" (Санкт-Петербург, 1899). А. Бороздин.


© 2009-2022  librarium.inf.ua