Марченко O.K. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи:

Травми й захворювання нервової системи. Будова нервової системи. Роль нервової системи у регуляції рухів. Порушення рухової функції. Порушення чутливості. Вегетативно-трофічні порушення. Порушення вищих кіркових функцій. Психічні розлади. Фізична реабілітація в клініці нервових хвороб. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних заходів. Основні засоби, методи й форми застосування фізичних вправ із лікувальною метою. Механізми лікувальної дії фізичних вправ і масажу. Застосування основних засобів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб. Види спеціальних лікувальних заходів і вправ, застосовуваних у клініці нервових хвороб...

Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...

Сараевское покушение

- 28 июня 1914 г. в столице Герцеговины, Сараеве, двумя выстрелами из браунинга были убиты австрийский престолонаследник эрцгерцог Франц-Фердинанд и его жена герцогиня фон-Гогенберг. Этому чреватому последствиями убийству предшествовали следующие обстоятельства. Франц-Фердинанд и его жена, присутствовавшие на маневрах австрийской армии в Боснии, отправились в Сараево. По дороге в городскую ратушу на них было произведено первое покушение наборщиком Габриловичем, кончившееся неудачно. Спустя несколько часов было произведено новое покушение, на этот раз успешное. Франц-Фердинанд и его жена были смертельно ранены и спустя несколько часов скончались. Убийца Гавриил Принцип (см. прим. 75), 19-летний гимназист, заявил на допросе, что он стрелял в эрцгерцога потому, что последний был в его глазах "воплощением австрийского империализма, представителем велико-австрийской идеи, злейшим врагом и притеснителем сербской нации". Убийство Франца-Фердинанда было несомненно инспирировано сербским правительством. С другой стороны, и Россия косвенным путем участвовала в подготовке этого убийства. Убийство Франца-Фердинанда и его жены явилось удобнейшим поводом для объявления войны. 23 июля 1914 г. австро-венгерское правительство отправило Сербии резкую ультимативную ноту, в которой требовало роспуска патриотических организаций, участия австро-венгерских чиновников в судебном следствии по делу об убийстве, участия австрийских комиссаров в наблюдении за сербской границей, ареста многочисленных лиц, подозреваемых в соучастии в убийстве, и т. д. Нота давала Сербии 48 часов для ответа. 25 июля Сербия прислала ответную ноту, в которой соглашалась почти на все требования Австрии. Однако Австрия, подталкиваемая Германией, признала ответ неудовлетворительным и в тот же день (25 июля) мобилизовала против Сербии 8 корпусов. 28 июля Австро-Венгрия официально объявила Сербии войну. /Т. 9/