Підручники

Дубравська Д.М. Основи психології:

Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...

Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...
Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін: Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...
Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...

Россия, разд. Геология

Реология как самостоятельная наука существует лишь с начала истекающего столетия. Соответственно этому, среди русских ученых прошлого века, когда специализация знаний еще не достигла таких размеров, как ныне, не могло быть геологов в современном значении этого слова. Тем не менее в число членов Академии Наук, посвятивших свои силы изучению нашего Отечества, были и такие, которые интересовались теоретическими вопросами геологии и собирали фактический материал относительно геологического строения России. На первом месте среди них должны быть поставлены Ломоносов и Паллас . Первый в своих мемуарах не только популяризовал запас геологических знаний, накопившихся к тому времени в Западной Европе, но и высказал такое правильное понимание многих геологических явлений, какое вряд ли существовало в его время и там. Паллас, по знаниям и таланту, должен быть поставлен во главе той плеяды ученых академиков, по большей части иностранцев, которые своими путешествиями по России и Сибири, предпринятыми по почину правительства, положили первое основание естественно-исторического изучения нашего Отечества, и между прочим дали богатый материал к познанию геологического его строения и описали целый ряд интересных явлений из области физической геологии. Кроме Палласа, следуя хронологическому порядку, должны быть упомянуты: Мессершмидт , Иоган-Георг, Гмелин, Штелин, Штеллер, Крашенинников , Гюльденштедт , Лепехин , Самуил-Годлиб Гмелин, Георги , Фальк, Габлицль, Герман , Лаксманн, Рычков , Никита Соколов , Зуев , Озерецковский , Севергин и другие, все более или менее связанные с Императорской Академией Наук. Случайные путешественники-иностранцы (Патрин, Шап д'Отерош), иностранцы выписанные для содействия развитию горного дела (Ренованц), наконец, просто любознательные люди "из немцев", служивших в России, тоже интересовались различными curiosa: минералами, окаменелостями, особенными физическими явлениями и оставили нам или собственные, часто весьма наивные, описания их, или пересылали собранный материал за границу, где он подвергался научной обработке. На царствование императрицы Екатерины II падает блестящий период деятельности Академии Наук по географическому и естественно-историческому исследованию России. Начало истекающего столетия не благоприятствовало дальнейшим правительственным мероприятиям, направленным к этой цели. Зато основание Горного института, учреждение Общества испытателей природы при Московском университете (1804), Императорского минералогического общества, нескольких университетов, наконец, появление "Горного журнала" (1825) - все это повело к созданию, помимо Академии Наук, новых центров, куда стекались русские геологические наблюдения и популяризовались выдающиеся произведения западноевропейской геологической литературы, оживленной в это время деятельностью таких выдающихся ученых, как Ляйэлль, Кювье, Л. фон Бух. Наряду с этим возросло и число деятелей на поприще геологии из числа горных инженеров и особенно из среды Дерптского университета, снабжавшего в этот период Россию академиками, профессорами и подготовлявшего к профессорской деятельности, отправляемых правительством наиболее даровитых воспитанников русских высших учебных заведений. Все эти обстоятельства отозвались, однако, на оживлении геологических исследований уже значительно позже, в 30-х и 40-х годов истекающего столетия; к первой же четверти его относится деятельность академиков Паррота , Гесса , профессора Зембницкого, М. фон Энгельгарда, англичанина Странгвейса и немногих других. В царствование императора Николая I правительственным поощрением пользовались по преимуществу те геологические исследования, которые имели практическое значение и отвечали потребностям развивающегося горного дела. Главное внимание было обращено на исследования горнопромышленных районов Урала, Алтая, Нерчинского округа, Олонецкого края; в меньшей мере Подмосковного края, Кавказа и Южной России. Из деятелей этого времени должны быть упомянуты Аносов , Бледе, Борисяк , Бояршинов, братья Бутеневы , Иваницкий, Вангенгейм фон-Квален , Ковалевский , Макеровский, Озерский, Оливьери, Соколов, Фольборт , Фишер фон-Вальдгейм , Языков, П. Вагнер , Лавров, Асмусс, Чихачев и другие, отчасти известные своими трудами на поприще практической геологии, отчасти палеонтологии. Но выдающееся место среди них занимали Гельмерсен и Гофман в области практической геологии и как исследователи районов наиболее важных в горнопромышленном отношении, Эйхвальд и Пандер , положившие начало палеонтологическому исследованию России и собравшие громадный материал в этой области и, наконец, Щуровский , Куторга и Рулье , помимо своих ученых работ, имеющие громадные заслуги как талантливые популяризаторы геологических знаний, блестящие лекции которых с занимаемых ими кафедр в московском и Санкт-Петербургском университете возбуждали интерес к этой науке и привлекали к ее изучению. К этой эпохе относится и начало долголетней деятельности Абиха по изучению Кавказа, экспедиция Демидова в Южную Россию, но особенное значение имеет знаменитое путешествие Мурчисона и его спутников по Уралу и Европейской России. Это была первая попытка охватить геологическое строение Европейской России в целом, и явившийся результатом поездки классический труд Мурчисона, Вернейля и Кейзерлинга - "Geology of Russia the Uralmountains" - положил прочное основание дальнейших исследований, дав для них точку опоры. Благодаря громадной эрудиции, талантливости и проницательности Мурчисона и его сотрудников, этот труд, несмотря на полвека, протекшего со времени его появления, в значительной части сохранил свое значение и до настоящего времени; последующие исследования развивали взгляды Мурчисона, видоизменяли их в подробностях, но лишь в немногом коснулись основных его выводов. Хотя благодаря появлению превосходного основного труда Мурчисона для изучения геологии России открылось широкое поприще, но не доставало работников, которые могли бы всецело отдаться этой отрасли науки. В университетах кафедра геологии еще не существовала, а Горный институт едва в состоянии был удовлетворять прямому своему назначению - приготовление практических деятелей горного дела и мог выделить из своей среды лишь немногих интересовавшихся геологией как наукой. В конце 40-х и начале 50-х годов продолжали свою деятельность отчасти те же вышеперечисленные ученые, среди которых наиболее видное место заняли Гельмерсен, Гофман, Антипов , Меглицкий, Куторга, Эйхвальд , Пандер и Абих, к которым присоединились несколько новых деятелей горного мира, из которых на первом месте следует поставить Барбот де Марни и других, расцвет деятельности которых падает, впрочем, на более поздние годы. Учреждение по уставу 1863 г. особой самостоятельной кафедры геологии и палеонтологии во всех русских университетах дало энергичный толчок к развитию геологических исследований России, которому значительно способствовали открывшиеся вскоре общества естествоиспытателей при университетах и оживление деятельности минералогического общества, получившего специальные средства на геологические исследования. Под покровительством этих обществ и частью на их средства производилось большинство исследований и печаталось в их изданиях и отчасти в "Горном журнале". В эту эпоху (60-х и 70-х годов) Наиболее видными деятелями по геологии и ее отраслям явились профессора университетов, Горного института и некоторых других высших учебных заведений и отчасти академики. В Санкт-Петербургском университете первым заместителем вновь открывшейся кафедры геологии и палеонтологии был Эд. Гофман, кратковременная деятельность которого была посвящена палеонтологии; его место вскоре заместил А.А. Иностранцев , известный своими трудами по геологическому исследованию Севера России, по микроскопической петрографии и доисторической антропологии. Один из многочисленных учеников Иностранцева, В.В. Докучаев , до последнего времени занимавший кафедру минералогии в том же университете, приобрел себе заслуженную известность своими трудами по изучению потретичных образований России и почвоведению. В Московском университете Щуровского заместил талантливый палеонтолог В. Ковалевский, которого сменил А.П. Павлов , много сделавший по изучению мезозойских и кайнозойских образований Поволжья. В Казани первым профессором геологии был Н.А. Головкинский , известный своими исследованиями пермских и потретичных образований Камско-Волжского района, перешедший затем в Новороссийский университет и посвятивший себя изучению Крыма. Преемником его был А.А. Штукенберг (из Санкт-Петербургского университета), занимавшийся по преимуществу исследованием Восточной России. С Казанским университетом связана и деятельность П.И. Кротова , много сделавшего по изучению Казанской, Вятской губерний и западного склона Урала. В Харьковском университете кафедру геологии занял И.Ф. Леваковский , а потом его преемник и ученик А.В. Гуров , деятельность которых посвящена всестороннему изучению Харьковской, Екатеринославской и других соседних губерний. В Киеве первым деятелем по геологии выступил К.М. Феофилактов , многосторонняя деятельность которого была направлена на геологическое изучение губерний, входящих в состав Киевского учебного округа. В этот же период работал в Киеве по изучению фауны позвоночных третичной системы профессор ботаники Рогович . Впоследствии на смену их выступили: П.Н. Венюков (из Санкт-Петербургского университета), специалист по девонским образованиям России, П.Я. Армашевский , много работавший по изучению потретичных образований Черниговской, Полтавской, Киевской губерний и Полесья, и профессор Шмальгаузен , специалист по изучению ископаемых растений. В Одессе главнейшими деятелями по геологии явились перешедшие из Казани Головкинский и И.Ф. Синцов , большая часть трудов которого посвящена описанию фауны верхнетретичных отложений юга России. В Варшаве работали по изучению геологии Царства Польского: Цейшнер, Юркевич и Трейдосевич , в области петрографии А.Е. Лагорио а затем В.П. Амалицкий (из Санкт-Петербургского университета), знаток пермских отложений и их фауны и исследователь бассейна Северной Двины. В Юрьеве (Дерпте) за этот период действовали Гревингк , по изучению геологии и доисторической антропологии Прибалтийских губерний, Ф.Ю. Левинсон-Лессинг (из Санкт-Петербургского университета), специалист по петрографии, и Н.И. Андрусов - знаток русских верхнетретичных отложений и их фауны. В Академии Наук продолжал свою деятельность Гельмерсен и выступил Ф.Б. Шмидт , один из первых исследователей геологии Сибири, которому геология обязана также детальным изучением наших силурийских отложений и их фауны. В академии работали также Грюневальдт, по изучению палеозойских образований Урала, и Пахт, по девонской системе. В Горном институте выступили палеонтологи: В.И. Меллер , И. Лагузен , А.П. Карпинский , известный своими исследованиями по геологии, палеонтологии и петрографии преимущественно Урала, И.В. Мушкетов , специалист по физической геологии, много трудившийся над исследованием Туркестана и Средней Азии, и Г.Д. Романовский , палеонтолог и специалист по полезным ископаемым, также много лет работавший в Туркестане. В начале 80-х годов к вышеперечисленным учреждениям присоединяется новое, имеющее специальною целью изучение геологического строения Европейской России и составление геологической ее карты - Геологический комитет, среди деятелей которого, кроме Карпинского и Мушкетова, должны быть указаны - Ю.Н. Чернышев, специалист по палеозойским отложениям Урала и Севера России, Н.А. Соколов - исследователь дюн и нижнетретичных отложений южной России, Краснопольский , работавший на Урале и в Западной Сибири, Михальский - в Царстве Польском и, наконец, С. Никитин , занимавшийся преимущественно изучением мезозойских образований Поволжья и гидрологическими исследованиями. К 90-м годам относится начало систематического изучения Сибири особыми геологическими партиями (Обручев, Ячевский , Богданович , Зайцев , Державин и другие), а также учреждение геологической части при кабинете Его Величества, имеющей целью исследование Алтая (заведующий А. Иностранцев). К тому же времени относится учреждение Финляндской геологической комиссии, главными деятелями которой являются молодые ученые - Зедергольм, Берггель, Рамзай и другие. Помимо деятельности названных, так сказать, официальных представителей геологической науки, в этот последний период к разработке русской геологии примыкают и некоторые частные лица, и хотя этот разряд ученых у нас в России, к сожалению очень невелик, но некоторые относящиеся к нему ученые оказали существенное влияние на развитие геологических знаний; таковы исследователи геологии Сибири: Чекановский , Черский , Кропоткин , известный также своими исследованиями ледникового периода Финляндии, и Киприанов , автор прекрасных монографий о ящерах курского фосфорита. В эти 35 лет, протекших со времени введения преподавания геологии в университете, геологическое изучение России подвигалось настолько успешно, что явилась возможность издания Геологическим комитетом удовлетворительной геологической карты Европейской России. Ученые геологи, съехавшиеся со всего света на международный геологический конгресс 1897 г. в Санкт-Петербург и участвовавшие в организованных конгрессом геологических экскурсиях по России, свидетельствуют о вполне правильной постановке и успешном развитии у нас геологии. Б. Поленов.


© 2009-2022  librarium.inf.ua