Підручники

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України:

Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

Полабские славяне в VI - XI вв.

Расселение западнославянских племён
Западные славяне заселяли обширную территорию бассейнов рек Лабы (Эльбы), Одры (Одера) и Вислы и делились на многочисленные племена. Земли между реками Салой и Лабой заселяли западные славяне, входившие в сербо-лужицкий племенной союз. Земли по Средней и Нижней Лабе были заняты племенными союзами полабских племён - лютичей и ободритов. Восточнее их, по берегу Балтийского моря, располагались племена поморян, входившие в польскую группу западнославянских племён, занимавшую территорию в бассейнах рек Одры и Вислы. Ободритов, лютичей и поморян нередко называют одним общим именем - "балтийскими славянами". На Верхней Лабе и по рекам Влтаве и Мораве жили чешско-моравские племена, а далее на восток, по южным склонам Карпат, - словацкие племена.
Общественный строй полабских славян
Полабские славяне в VI - VIII вв. занимались хлебопашеством, обрабатывая землю сохой с железным лемехом при помощи пары быков или лошади. С VIII в. у них появилось трёхполье, было развито огородничество и разведение технических культур (конопли, льна и мака). Обилие лугов открывало широкие возможности для развития животноводства. Кроме того, полабские славяне занимались охотой и рыболовством. В VI - VIII вв. полабские славяне переживали процесс разложения первобытно-общинных отношений, который привёл к усилению родовой знати, к возникновению племенных союзов и государства.
В IX - XI вв. хозяйственное развитие полабских славян шагнуло далеко вперёд. Все хронисты XI и XII вв. единодушно отмечают высокий уровень их земледелия и богатство их земель. Уже в X в. из укреплённых пунктов, вокруг которых первоначально располагались многие славянские деревни, выросли города, представлявшие собой военно-административные центры отдельных племён или их союзов: Бранибор (центр племени гаволян), Ретра (главный пункт четырёх лютических племён), Микелин (Мекленбург) в земле ободритов. Эти города в X - XI вв. вели оживлённую торговлю с Саксонией, Данией, Швецией и Русью, вывозя хлеб, соль и рыбу. Постепенно в славянских городах развилось и ремесленное производство (ткацкое, гончарное, ювелирное и строительное). Постройки в славянских городах отличались красотой, поражавшей современников. В городе Ретре (или Радигоще) было девять ворот и различные храмовые сооружения. Стены храма в Ретре украшала чудесная резьба по дереву.
Политический строй полабских славян соответствовал уровню их социально-экономических отношений. Союзы племён постепенно превращались в политические объединения во главе с князьями, а в середине XI в. образовалось Ободритское государство, которое просуществовало до середины ХII в. и явилось центром борьбы полабских славян против агрессии немецких феодалов.


© 2009-2022  librarium.inf.ua