Підручники

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття:

Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...

ПОГОДИН Михаил Петрович

(11.11.1800 - 8.12.1875), русский историк, писатель, журналист и публицист. Академик (1841). Сын крепостного крестьянина. В 1821 окончил Московский университет. В 1826-44 - профессор Московского университета, сначала всеобщей, с 1835 - русской истории. В 1827-30 издавал журнал "Московский вестник", в 1841-56 при тесном участии С.П. Шевырева - "Москвитянин". В 1820-30-х Погодин написал несколько беллетристических и драматических произведений ("Черная немочь", 1829, "Петр I", 1831, и др.). В те же годы Погодин выступил и как историк с критикой М.Т. Каченовского и скептической школы. Собственные интересы Погодина находились в области древней русской и славянской истории. Во время заграничной поездки, в Праге (1835), Погодин установил связи с видными славянскими учеными П. Шафариком, Ф. Палацким, способствовал сближению русской и зарубежной славянской науки. Исследования Погодина по отдельным вопросам русской истории были основаны на изучении первоисточников, имели большое научное значение. Сюда относятся: установление источников Начальной летописи, изучение причин возвышения Москвы, выяснение постепенного характера закрепощения крестьян и т.д.
Признание самобытности русского исторического процесса составляло основу исторических взглядов Погодина. Он справедливо полагал, что "вечное начало, русский дух" лежит в основе русской истории и что в ней полностью отсутствует внутренняя борьба. Наличие этой борьбы, как основной черты общественной жизни, Погодин признавал только для стран Западной Европы. В вопросах всеобщей истории солидаризировался с Ф. Гизо, упрекая его лишь в том, что он рассматривал историю Запада без истории восточных (гл. обр. славянских) стран, представлявших, по Погодину, особый мир. Источником внутренней борьбы на Западе Погодин считал завоевания, которых не видел в России, т.к. полагал, что Русское государство основано без насилия. Считал невозможным осмысление русского исторического процесса с выводами и обобщениями, ибо, по Погодину, русская история не может быть подведена под ту или иную теорию, в ней много "чудесного и необъяснимого". Главную задачу истории видел в том, чтобы она сделалась "...охранительницею и блюстительницею общественного спокойствия...".
В публицистике 1830-х - н. 1850-х Погодин твердо стоял на патриотической позиции - "Православие, Самодержавие, Народность". В славянском вопросе Погодин был сторонником организации и поддержки славянского национального движения на Балканах и в Австро-Венгрии. По ряду вопросов (самобытность русского исторического процесса, роль Православия и некоторые др.) взгляды Погодина были близки к воззрениям славянофилов.
Погодин вел большую публикаторскую работу: впервые подготовил издание сочинений И.Т. Посошкова (1842-63), "Псковской летописи" (1837), собрал и издал много писем Н.М. Карамзина, И.И. Дмитриева и др. С 1830-х начал собирать письменные вещественные памятники русской истории, составившие обширную и весьма ценную коллекцию ("Древлехранилище"), большая часть которой в 1850-х была приобретена Публичной библиотекой в Петербурге.
Соч.: "О происхождении Руси" (1825); "Исследования, замечания и лекции о русской истории" (1846-57); "Историко-критические отрывки" (1846-57); "Древняя русская история до монгольского ига" (1871); "Историко-политические письма и записки в продолжение Крымской войны 1853-1856 гг." (1874).


© 2009-2022  librarium.inf.ua