Підручники

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства:

Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...

Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...

Минаев Иван Павлович

Минаев Иван Павлович - известный исследователь буддизма (1840 - 1890). Окончил курс на восточном факультете Петербургского университета, по китайско-маньчжурскому отделению. Лекции В.П. Васильева привлекли его внимание к буддизму, для занятий которым Минаев стал изучать санскрит; в британском музее и парижской библиотеке работал над палийскими рукописями, которым составил каталог (не издан). В 1869 г. получил степень магистра за исследование ""Пратимокшасутра. Буддийский служебник, изд. и перевод"" (Санкт-Петербург, 1869; приложение № 1, к XVI т. ""Записки Императорской Академии Наук""). В том же году издал ""Die Pali-Metrik Vuttodava"" (""Mek. Asiat."", VI, 195), в 1870 г. напечатал ""Новые факты относительно связи древней Индии с Западом"" (""Журнал Министерства Народного Просвещения"", 1870, № 8). Состоял профессором сравнительного языкознания в Санкт-Петербургском университете. Посвятил ряд статей буддийским легендам (джатаки): ""Несколько рассказов о перерождениях Будды"" (""Журнал Министерства Народного Просвещения"", 1871, № 11); ""Несколько слов о буддийских джатаках"" (ib., 1872, № 6); ""Индийские сказки"" (ib., 1874, № 11; 1876, № 2, 4, 5). Получил степень доктора за ""Очерк фонетики и морфологии языка Пали"" (Санкт-Петербург, 1872), переведенный на французский и английский языки. Двухлетнее путешествие его по Индии и Цейлону, описано им в книге ""Очерки Цейлона и Индии"" (Санкт-Петербург, 1878). В эту же поездку он посетил и Неаполь и записал в Камаоне ряд интересных сказок и легенд (""Ученые Записки Историко-филологического факультета"", 1876, т. II, ч. I). Описание второго путешествия Минаева в Индию (1879) сохранилось в его бумагах, но не издано. В 1880 г. он напечатал ""Очерк важнейших памятников санскритской литературы"" (""Всеобщая история литературы"", изд. В. Корша , вып. I). С 1883 г. Минаеву поручено было чтение санскритского языка и литературы на восточном факультете. В 1885 г. Минаев ездил в Индию в третий раз, с двумя русскими офицерами, приглашенными на маневры в Дели. Индию он посетил лишь мимоходом и проехал в Бирму (""Англичане в Бирме"", ""Вестник Европы"", 1887, № 11). По возвращении, продолжал издавать разные буддийские, главным образом палийские тексты (в ""Jour. of the Pali-Text society"", 1885, 1886, 1887 и 1889 годы и в ""Записках восточного отделения Императорского археологического общества"", т. I и IV). В это же время вышел главный его ученый труд: ""Буддизм. Исследования и материалы"" (т. I, вып. 1 и 2, Санкт-Петербург, 1887, в ""Записках Историко-филологического Факультета"", т. XVI). В ""Журнале Министерства Народного Просвещения"" (1876 - 83) напечатан ряд статей его, касающихся Индии. Главное значение научной деятельности Минаева - в трудах, посвященных истории буддизма и изданию его памятников. Языковедом в настоящем значении слова он не был и не оставил ни одного лингвистического труда, кроме палийской грамматики, главная ценность которой - не в методе, а в сообщении совершенно нового для того времени материала, извлеченного им из рукописных источников. Как профессор, Минаев был верен лучшим традициям университетской деятельности. - Ср. С. Ольденбург ""Памяти И.П. Минаева"" (""Живая Старина"", 1890, кн. I), и С. Булич , биография И.П. Минаева, в ""Биографическом Словаре профессоров Петербургских университетов"" (т. II), где приведена и полная библиография научных трудов Минаева. С. Булич.


© 2009-2022  librarium.inf.ua