Підручники

Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни:

ЄВРОПА. Великобританія. Франція. Німеччина. Італія. «Малі» високорозвинені країни Західної Європи. Фінляндія (79). Швеція (82). Норвегія (84). Данія (87). Ісландія (89). Бельгія (90). Нідерланди (94). Люксембург (99). Швейцарія (100). Австрія (104). Інші країни Західної Європи. Ірландія (107). Португалія (110). Іспанія (113). Мальта (123). Греція (124). Центральна і Південно-Східна Європа. Польща (130). Чехія (138). Словаччина (141). Угорщина (144). Румунія (148). Болгарія (153). Країни колишньої Югославії та Албанія. Словенія (160). Хорватія (161). Боснія і Герцеговина (164). Югославія (166). Македонія (168). Албанія (169). ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ. Туреччина. Кіпр. Ліван. Ізраїль. Кувейт...

Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

Извольский Александр Петрович

Извольский, Александр Петрович - государственный деятель. Родился в 1865 г. По окончании курса в Александровском лицее служил в различных посольствах; в 1894 г. министр-резидент при папе римском; в 1897 г. посланник в Белграде, потом в Мюнхене, в 1899 г. - в Токио; указывал министру иностранных дел на то, что Япония гораздо сильнее, чем тогда предполагали в Петербурге. В 1903 г. переведен в Копенгаген. В 1906 г. назначен на место Ламсдорфа министром иностранных дел и оставался на этом посту четыре с половиной года, до сентября 1910 г. Продолжал политику сближения с Англией, наметившуюся при Ламсдорфе; в 1907 г. заключил соглашение с Англией, которым была разграничена сфера влияний обеих держав в Персии; стремился к сближению с Японией. Летом 1908 г. он совершил дипломатическую поездку по Европе и, между прочим, 15 сентября (н. ст.) имел свидание в Бухлау с графом Эренталем, во время которого предупредил последнего, что Россия из-за Боснии и Герцеговины воевать не будет, чем развязал руки Австрии для аннексии этих стран. 25 марта (н. ст.) 1909 г. Россия официально признала аннексию, что вызвало глубокое разочарование среди славян Балканского полуострова. Посредничество Извольского между Болгарией и Турцией предотвратило войну между этими странами. В общем, политика Извольского на Балканах, уступчивая и уклончивая, свидетельствовала о слабости России. В 1908, 1909 и 1910 годах при обсуждении сметы министерства иностранных дел в Государственной думе Извольский выступал с обстоятельными речами по вопросам иностранной политики. В сентябре 1909 г. Извольский, с сохранением поста министра иностранных дел, назначен членом Государственного совета и в 1910 г. был призван к присутствованию в нем. В сентябре 1910 г. назначен послом в Париж.


© 2009-2022  librarium.inf.ua