Підручники

Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК:

Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...

Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна: Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...

Гильфердинг Александр Федорович

Гильфердинг, Александр Федорович - известный славист (1831 - 1872). Окончил курс в Московском университете по историко-филологическому факультету. По указаниям Хомякова начал заниматься санскритским языком и поместил в 1853 г. в ""Известиях II отдела Академии Наук"" статью: ""О сродстве языка славянского с санскритским"". Получив степень магистра за диссертацию: ""Об отношениях языка славянского к другим родственным"", он напечатал в ""Московских Ведомостях"" и ""Русской Беседе"" ""Письма об истории сербов и болгар"" (в ""Сочинениях"" его этот труд появился в исправленном виде); в ""Москвитянине"" - ""Историю балтийских славян"" (продолжение в ""Архиве"" Калачова ; в ""Сочинениях"" помещено найденное в рукописи дальнейшее изложение до смерти Генриха III). В 1856 г. Гильфердинг назначен был консулом в Боснию, после чего написал книгу: ""Босния, Герцеговина и Старая Сербия"" (СПб., 1859) - талантливый очерк прошедшего и настоящего этих стран. В Боснии он положил начало собранию рукописей, которое пополнил во время поездки в конце 60-х годов в Македонию. Это собрание приобретено Хлудовым . В 1858 г. Гильфердинг издал по-французски брошюру: ""Les slaves occidentaux"". Когда в 1863 г. во главе реформ в Царстве Польском стал Н.А. Милютин , Гильфердинг по указанию его писал разные проекты, между прочим, проект преобразования ведомства народного просвещения (напечатан в ""Славянском Обозрении"", 1892). Рядом статей в ""Дне"" и ""Русском Инвалиде"" Гильфердинг знакомил публику с положением дел в Царстве. Тогда же появилась его английская анонимная брошюра: ""The Polish Question"". В последние годы своей жизни А. Ф. занят был мыслью об обширном сочинении: ""История славян"", первые главы которого появились в ""Вестнике Европы""; оно осталось неоконченным. Когда в 1867 г. образовалось петербургское отделение славянского благотворительного комитета, Гильфердинг скоро стал его председателем. Вместе с тем он был председателем этнографического отделения географического общества. Важной услугой русской этнографии была его поездка в Олонецкую губернию для собирания былин. Появление сборника Рыбникова возбудило некоторое сомнение. Гильфердинг решился лично поверить сборник и собрал на местах до 318 песен. ""Онежские былины"" Гильфердинга - неоценимый источник для изучения русской народной поэзии: тщательная запись отличает сборник Гильфердинга от всех других. Результатом этой поездки явилась статья его в ""Вестнике Европы"": ""Олонецкая губерния и ее народные рапсоды"", представляющая превосходную характеристику края и певцов. В 1872 г. он возобновил поездку, но простудился и скончался в Каргополе. Как писатель, Гильфердинг замечателен ясностью изложения, трезвостью взгляда и изяществом языка. Самой задушевной его мыслью было будить сознание в русском обществе и во всем славянстве. Сочинения Гильфердинга изданы в 4 т. (СПб., 1868 - 1874); сюда не вошли некоторые его филологические труды и ""Древняя история славян"". ""Онежские былины"" изданы в 1873 г. уже после его кончины.


© 2009-2022  librarium.inf.ua